Холодна кава на столі,
І злива за вікном.
Пробач мені
За те, що я не став твоїм теплом,
За те, що тебе не зігрів
Коли була сама,
У час безжалісних вітрів,
Коли прийшла зима.
пр.
Пробач мені, пробач
За те, що не відчув душі твоєї плач.
Пробач мені, пробач
Що пізно зрозумів весь біль твоїх невдач...
…Пробач мені, пробач
Годинник нагадав про час,
А світло – що вже ніч.
Мої думки лише про нас -
Скажи - у чому річ?
Німа розмова тисне скроні,
Не вистачає слів.
Що я для тебе став стороннім,
Запізно зрозумів.
пр.
Минає час і почуття,
Лиш пам’ять не минає
І кожен крок мого життя
Про тебе нагадає.
Допита кава, тиха ніч,
Сполохані думки.
Скажи, невже у тому річ,
Що різні ми? Напевно навпаки.
пр.
Пробач мені, пробач
За те, що не відчув душі твоєї плач.
Пробач мені, пробач
Що пізно зрозумів весь біль твоїх невдач...
…Пробач мені, пробач.