Ти убиваєш мене морально,
Своїми словами, своїми піснями…
Ти убиваєш мене повільно,
Смакуючи болем , що ходить висками…
Ти убиваєш мою свідомість,
Стріляєш у мозок і топчеш душу.
Ти убиваєш, а я натомість –
Завжди тебе прощати мушу.
Ти носиш з собою маленьку ляльку
Зі сміхом кажеш, що то моя копія
Говориш ти грубо і досить брутально
З тобою життя, немов антиутопія.
Ти убиваєш мене морально,
А я нічого не можу зробити
Нехай ти грубий і досить брутальний -
Ми не обираєм кого нам любити.