Де чаші розкоханих лілій,
Ліниве латаття ріки -
Між сонячних скалок і ліній
Гойдались купальські вінки.
А твій із горицвіту й рути
До мене пливти не хотів.
Чимало юначої скрути
Залишилось в літі отім.
Зітхали роки шелюгою,
У серці мостилась юдоль...
Віночок не канув з югою -
Став стуженим бакеном доль.