Завія, тополина заметіль.
Нестримна лоскітлива завірюха.
У вихорах безладно-недолугих –
Суєтність милосердницьких зусиль.
Пишноти і шкалубини довкіль
Непримиренно пригортає пухом.
Похитується квіття капловухо
Поміж кошлатих білопінних хвиль.
Не забавлятись крихіткам із вітром –
В обіймах у росинок захмеліти
І пригорнутись до землі тремтливо.
У шарварку клубочаться примарно,
Роз’ятрюються прагнення бездарно,
Аж поки – злива…
===============================
Переклад Вера Свистун
http://www.stihi.ru/2012/06/08/6301
Позёмка, тополиная метель...
Безудержна и щекотлива - вьюга.
И вихрю хилому метелица-подруга
Бросает под ноги пушистую постель.
Пышнотам, щелям - видимый заслон.
Без разрешенья их заполнит пухом.
Качаются соцветья вислоухо
Среди лохматых белопенных волн.
А крошкам с ветерком не наиграться -
Росинками хмельными упиваться
И, трепетно приблизившись к земле,
Шумливо-призрачно клубиться по дороге,
Разбередив желанья, видят Боги,
Легко уплыть у ливня на крыле.