Дозвольте, шановний...

Александр Зубрий
Ідея кінофільму про негарне кохання.

…Дозвольте, шановний, я вистрілю вам у лоба.
Виб’ю вам цятку, неначе друкарська машинка
Крапкою крові безчестить листок. Хвороба -
Жити без мозку – недовгою буде. Жаринки
Тихо зотліють у ваших очах.  І цигарку
Від них вже не зможе коханка твоя припалити.
І вже на дванадцяту стрілка у твого дзигарка
Ніколи не вкаже, а буде на шосту висіти.
Я, звісно, не чемний, бо «тикаю» вашому трупу,
Та куля, немов брудершафт, нас разом поєднала.
Хоча, заразом,  довела, що вважать себе пупом
Землі дуже важко, як ти насвинячив чимало.
Лежи, не вставай! І дурницями не переймайся.
Яке тобі  діло, хто буде ділити твій спадок?
Гордися можеш - убивства великого майстра
Замовив для тебе твій люблячо-ніжний нащадок…

2011