Мне этой ночью приснился дед
С его улыбкой лукавой.
Такой молодой, как его портрет
С тремя орденами Славы.
* * *
Шепчу ему: «Старшина, беда.
Старик, выручай, помоги
В людских сердцах каменеет стена
И люди друг другу враги.
Они мечтают лишь пить да жрать
И жить на всём на готовом!
Как - будто души их тянутся вспять,
Как рыба за самоловом.»
«На силу - сила есть», – рявкнул дед:
«И ты это знаешь, родной...
А без борьбы не бывает побед:
На стенку пойдём мы стеной!
Атакой в лоб не сумели взять
Они ни с моря, ни с суши.
Хитры. Они нас обходят опять, —
Штурмуют слабые души!
Обманут … Сами, смеясь, потом
Живут на всём на готовом.
За землю бьются огнём и мечём, —
За души — разумным словом.
Пусть лезет злая фашистов рать, —
Давно мы привычны к борьбе!
Пора всем миром за Родину встать,
А значит и мне, и тебе.
Ты словом бей. А потом в бою
Добавишь ещё прикладом.
С тобою песню спою я твою,
Навечно в песне мы рядом.»
«На слово - слово есть», – хмыкнул дед:
«И ты это знаешь, родной…
А без труда не бывает побед, —
Клянусь сталинградской стеной!
Её кирпич не берёт снаряд,
Не взять ни свинцу, ни стали.
Стоят там буквы: «Ни шагу назад!»,
И есть - «Да здравствует Сталин!»
Я там тебе начертал завет,
Где ветер полощет стяги:
На саже стен этих надписей след
А подписи — на рейхстаге.»
* * *
Пусть память навек слова хранит
«За Родину ТЫ в ответе»,
Хранит их стены незримый гранит,
Где флаги полощет ветер.
Уж минула ночь и встаёт рассвет.
Стена в душе, за стеною – мой дед…
======================
Опубликовано в газете "Советская Россия" СР №147(14095) 30.12.2014
============================
В. Карпов Стiни i люди.
Переклад з росiйськоi Олег Омелянчук
Сьогодні наснився мій дід мені...
Ще парубок так, нічого!
(В світлиці портрет такий на стіні.
Три ордени Слави в нього).
"СтаршИно! - йому я. - Мабуть війна...
Тож знову рятуй нас, старий.
В серцях у людей - кам'яна стіна,
В очах - злий вогонь кричить: "Вбий!"
Нажертись їм, впитися й головне
Бажання, щоб "все й одразу!"
Задкують душею назад в страшне,
В минуле. У прірву злазять."
"На силу є сила! - мій дід: - Тобі
Я річ нагадаю одну:
Бува перемога лише в боротьбі.
Стіною підем на стіну.
Атакою "в лоб" ворог нас не змів
Із берега-суходолу.
А хитрі! Заходять, дивись, з боків,
Шукаючи душі кволі.
Обдурять... Над лЮдським тоді плачЕм
Гиржуть сміхом нездоровим...
За землю ж бо б'ються огнем-мечем,
За душі... За душі - словом.
Полізе фашист, - смертоносний гад -
І зло в двері нам зашкребе, -
На захист Вітчизни позве набат,
Підніме мене і тебе.
Бий словом спочатку. Пізніш в бою
ПриклАд знадобиться в поміч.
Вдвох пісню співатимемо твою,
Навіки у ній ми поруч.
На слово ж - є слово! - знов дід мені.
- І я присягнуся радо
У цьому на тій цегляній стіні
Незламного Сталінграда,
Що взяти її не зумів снаряд.
І кулі дарма пропали -
На варті було:"НИ ШАГУ НАЗАД!"
І ще - "ДА ЗДРАВСТВУЕТ СТАЛИН!"
Писав я для тебе свій заповіт.
Де вітер полоще стяги,
На кіптяві стін цього запису слід
А підпис "вручив" Рейхстагу."
***
Нехай закарбується у віках
І стане дороговказом
"Життя Батьківщини - в ТВОЇХ руках" -
Така от, нехитра, фраза.
Запалює досвітки білосвіт.
Ніч щезла. Душа. Стіна. Пам'ять. Дід...
http://www.stihi.ru/2014/11/18/7059