Веточка Вишни
http://www.stihi.ru/2011/07/07/1610
зрадив...легко так …іншу вже
цілував, забував про все
а вона ночі кроками міряла
і марніло біленьке лице.
І тривога, як птиця, билася
у очах, у душі щодня...
і сльозинка прозора котилася
і зрадливо тремтіли вуста…
зрадив...знічев'я, легко так
і як злодій вертав на поріг...
і боялася, не дивилася
в його очі – «ну, як він міг!»
з р а д и т ь
л е г к о
т а к…
Мой поэтический перевод
как легко предавать!
он другую уже целовал...
а она отмеряла секундами черные ночи...
билась птицей тревога
в глазах, и в душе с того дня
только слёзы текли... их сдержать больше не было мочи...
только губы дрожали
предательски... как же легко
предавать, возвращая, как вор, на порог старой ночи
не смотрела в глаза...
только мысли "ну, как же он мог!"
страшно ворон кричал, словно беды иные пророчил...
так
легко
предавать...
07.07.2011
фото nazareth.ferreira.blog.uol.com.br