Останнiй поцiлунок

Александр Васильевич Бойко
Втома настає раніше,
     ніж стрілка встигає добігти.
Сонце врізається в очі,
     як у тіло хліба ніж.
Загублені речі не тиснуть
     важкими жабами втрат.
Ти приходиш до мене
     перед сном і після нього,
     а в перервах
     я дедалі більше чорнію.
Моє серце тримає всередині
     вічний холод твого чола…


2011