Я приніс Тобі, Ісусе, подарунок
Не листівку, не букет і не пакунок,
Він не зламається, не трісне, не зітреться
Та якщо його впустити – розіб’ється.
Цей дарунок – найдорожче, що я маю.
Та не жалкую я за ним і не зітхаю,
Бо знаю – віддаю в надійні руки
Ти заховай його –
Коли душевні муки мене обіймуть,
І ворожі трубні звуки почую я –
То не злякаюсь, бо не зможе ворог вкрасти
Те найдорожче –
Бо я знав куди покласти свій скарб
Не в фонди, банки, трасти,
Не закопав його, а все віддав тобі
І тим перемагаю в боротьбі,
Хто полюбив мене і все мені віддав
Ісус, я чув Твої слова, як Ти вмирав,
Як на хресті висів, скривавлений один
Всіма покинутий, величний Божий Син…
Я так хотів тоді до тебе підійти
Тебе торкнутись і сказати тихо – тихо:
«Ісусе, хочу бути так як Ти»…
Тоді, в той час мене ще не було,
Та я гукну, і нині небо одзоветься:
- Ісусе, Ти забрав мою вину,
Тому прийми в дарунок моє серце!