Як завжди вдихаю тебе разом з нікотином,
як завжди п'ю тебе разом із кавою.
Намагаюся зажувати запах спогадів м'ятним орбітом,
нічого не виходить!
Як завжди ловлю краплі дощу холодними губами,
Як завжди переконую тебе, що то твої руки.
Кричу в ніч, б'юся головою об стіну -
на марне!
Нічого не повернеш...Нічого, нічого не виходить.
Як завжди на ті ж самі граблі,
як завжди одні й ті ж самі розмови.
Як завжди прощаємося, щоб зустрітися...
Як завжди до зустрічі,
хоча ні, тепер вже точно,
одне слово -
прощавай!