Твоє обличчя росою вмите,
соком бажання вуста налиті.
Закрию очі і бачу небо,
шепочу тихо тобі: " Так треба..."
А мої очі , як небо сині,
лежить придАне в глибокій скрині.
Я ворожити колись не вміла ,
та я чекала цього, хотіла ...
Сорочку білу із мрій я ткала ,
червону руту не з тим шукала ...
Та не знайшла я цю дивну квітку ,
лиш загубила сердЕнько влітку.
Тобі віддАла я свою душу !
Тепер і тіло віддати мушу!
З тобою буду аж до світання ...
Знай чародійки палке кохання!