Хлопчик Свирид підхоплюється о шостій,
випускає курей, застилає постіль,
зпросоння чухає розбите коліно,
будить сестричку Ярину.
Сонце припікає, наче прокльон.
сьома ранку.
Білоцерківський район,
село катюжанка.
Батько – колишній знавець рідної мови та культури.
Усі знання – нанівець, натомість – грати та мури.
Коли батько зник зненацька, була весна.
Дітям лишив тільки чудернацькі імена.
Але в офіційних звітах
лише номера та відбитки пальців.
Двадцять друге століття,
азіатська асиміляція.
Асиміляція – поглинання однієї культури іншою,
з танцями та гуляннями, піснями та віршами.
Кому танців не треба –
палицею під ребра.
У церквах в рушниках партійні ікони
підслуховують боже слово.
Шкільне завдання Свирид виконує
китайською мовою.
Рік дві тисячі
сто двадцять п’ятий,
і ніч така місячна,
хоч голки збирайте.