Запізнилась. Ти вже інший,
Та із іншою вже рік.
І життя стало простішим -
Ти спокійним бути звик.
Я бурхлива,наче річка
Мі удвох,як день і ніч...
Та залишилася звичка,
Може й не у звичках річ..
Може це й було кохання?
Чи ми взнаєм то колись.
Може лиш порив,бажання?
Годі згадувать - всміхнись..
Посміхаєшся так ніжно
Я вже майже знов твоя..
Та навіщо тобі грішна?
Якщо вдома жде свята...