Весілля пишне. Всюди білі квіти.
Прикрашені машини, як в кіно.
Ще вранці наречені - наче діти,
А ввечері дружина вже сердита,
Бо чоловік постійно п'є вино.
Ось тато сину в свято наливає
Потрохи пива, крапель п'ять вина.
Він посміхається і поки що не знає,
Що син вже любить пити, він звикає.
Дитини в тата майже вже нема!
Вагітна жінка біля магазину
Вдихає зранку тютюновий дим.
Яка чудова виразна картина!
Жінка народить доньку або сина,
Палити разом з нею буде він.
Що сталося з тобою, Україно!?
Від чого, мила діво, ти сумна?
Осипалася з вій твоїх калина,
Залишилася лиш журба єдина
І сльози бідне серце розірва!
Це ми тебе згубили, злісні діти
Тривогу б'ють усі колокола,
Ще намагаєшся в нас віру відновити,
Благаєш: "Киньте, добрі люди пити !",
Та ми не чуємо чомусь твої слова!