Larme Аrthur Rimbaud переклад

               


Сльоза

Я пив. Далеко від селян, від стада та птахів,
Загорнутий у ніжні віти лісу.
Я навколішки біля вереску присів.
Туман розкинув наді мною завісу.

І що ж я пив на березі Уази?
Що ж з фляги плоскої у себе я вбирав?
Закрилось небо і мовчали в’язи,
Напоєм золотим я спрагу вгамував.

Я був, неначе вивіска лиха трактиру,
Та раптом з неба вдарила гроза,
Країна одяглась у темні хвилі,
Виднілось озеро в нічній блакиті та вокзал.

Вода розбіглась в лісі по піску,
А з неба з вітром розліталися крижини.
Я мав напитися бажання у ліску,
Як той, хто ловить золото й перлини.