Коли вгорі вирує зливи влада,
на дні дрімає, як душа, перлина
і сни її яскраві, в них -- відрада,
бо тисне мушля, наче домовина,
на вічність згодна, їй шкода
таємний зміст шукати. Недоцільно...
Чаїться в мулі непохована біда
і день у день, підступно і повільно
спливає хвилями римована вода.