***

Енот Владислав
І навіть в різних кімнатах,
в різних кінцях цього міста,
що так безжально роз'єднує,
Ми будемо думати про одне і те саме,
про спільне,
І нехай хоча б це
нас зараз з тобою поєднує.

Я буду думати про тебе,
і дивитись на Місяць,
я буду йому посміхатись,
Нехай він передасть мою посмішку тобі,
коли ти поглянеш на нього,
крісь Космосу простір,
крізь вікна своєї кімнати...

07/08/2011