Ми ходимо, ходимо з тобою по колу,
Зупинися! Люди навколо!
Спалив дві пачки,
Сядь у свою тачку.
Може ще колись тебе й побачу,
Сподіваюсь, ти мене пробачиш.
Мовчали дві години...
Зупинились на половині.
І може розмовляти ми не станем,
Тільки минуле все ще манить!
І каву літрами хлібати,
Викурю останю і піду на хату.
Зріктися і піти до нього...
Збудити його уяву хвору.
На гордість просто наплювати,
Але не буду я з ним спати!..
Життя бурхлива течія,
Але я знову не твоя!
Так і залишусь нечія.
Чи ти наркотик мій?*
Знову сльози з моїх вій!
Пишу, як Онєгіну Тетяна,
Картини тих подій у моїй уяві п`яній!
травень 2010