Поезія озер - поезія краси,
і мудрості, і Божої любові.
Бринить вона в повітрі між лісів
та лук Волині, в краї колисковім.
Тут Лесина замріяна душа
живе у кожнім подиху діброви.
Тут Мавка знову кличе Лукаша,
І лине, лине пісня сопілкова.
Прислухайся лише, - і пісня ця
в душі твоїй воскресить і зігріє -
всі вже давно забуті почуття
і найсвятіші, втрачені надії.