Дзвенить у вухах пляшкою пустою
Останній поцілунок напрощання...
Щорічна смерть передає вітання
Коханню не зачатому тобою...
Сталеве неonline вжилося в шкіру
Так міцно захопили сподівання...
До щирого, хмільного здивування
Допитувалось, чи я знаю міру...
Нехай пливе, кордони залишає
Вчорашня пам'ять змушена тікати...
Тобі, таку як я не переткати -
Зима щільніше душу залатає...