Моя рiчка

Екатерина Ефименко
До 20-річчя Незалежності України.


Тихий-тихий вечір, сонцю ще не спиться -
Котиться із неба до країв землі.
Моя річка давня,її води бистрі,
А над ними - білі...білі журавлі.

Стану я на схилі, вірна цим джерелам.
Що мені негода, що мені біда?
Стану я ширОко, розіллюсь у море.
Моя річка - чиста і жива вода.

А як буду долю я нелЕгку мати,
Як заплачу гірко й долу упаду,
Зцілить Україна - моя рідна мати, -
Журавлині крила знову віднайду.

Буду омивати калинові ранки,
Буду я купатись у її жнивах.
В кого Україна вірить на світанку,
В тому вона зАвжди лИшиться жива.