***

Алла Левченко
Б'ється гроза за вікном в істериці,
Січе батогом розхристані хмари;
Дощ бульбашками в калюжі стелиться;
Небо лежить на даху, як примара.

Вітер снує по землі, що пронира;
Дригом доверху стоїть увесь світ;
Мокнуть всі сторони світу чотири;
Зі стовбурів ллється холодний піт.

Тривожно гудуть між стовпів паралелі,
Сполохані нічною грозою;
В істериці б'ється беззоряна стеля,
Стікаючи вниз водою.