***

Елена Найда
Я йду по твоїх стопах...
Ти пройшла тихо та впевнено,
і цю мить вже не буде повернено...
Так мені прокладала шлях...

Ти пройшла і залишила слід,
що по ньому пройти я мушу...
Я іду й відчуваю як душу
обпікає самотності лід...

Мене наздогнала не ти,
а лиш відгук тіні твоєї...
Не піду я ніколи за нею -
вічна бранка дощу самоти...