…Cьогодні у вірші здійму я знамено
За суп із горохом та м’ясом копченим.
З лавровим листочком, солоний у міру,
Натхненням він повнить письменницьку ліру.
А може – не ліру? А слиною рота?
З думками про супчик – яка ж бо робота!
Тарілка парує, дух прянощів лине,
Свідомість мене зараз точно покине!
В бурштині коралі – в горохові морква,
Тремчу від спокуси, аж спина вже змокла.
Сухарики всиплю в росі часниковій,
Втрачаючи здібності геть розумові.
Від першої ж ложки здуріла душа
Із тіла втече, мов брикливе лоша.
І я, завмираючи від насолоди,
Знайду у цім супі у райський сад сходи…
2011