***

Дмитрий Николаевич Ткаченко
1. Україна
На цій землі я народився,
В дитинстві бігав по стежині,
В молодших классах добре вчився,
Любив дивитись в небо синє.

Я так люблю твої світанки,
Поля, шляхи біля калини,
Та пісню соловейка зранку,
Моя чудова Україно!

Твої міста такі красиві
Хоч під дощем, хоч в сонце ясне.
І люди наші особливі:
В них серце щире і прекрасне.

Та зараз я не біля тебе,
Обставини так склались лихо.
Чуже над головою небо,
Так сумно інколи і тихо.

Моя ти мила Україно!
Про тебе я не забуваю.
Моє до тебе серце лине,
За тебе гордість відчуваю.

І хто б на тебе не напав:
Хоч басурман, хоч лях, хоч німець —
Життя б за тебе я віддав,
Твій син, твій воїн-українець.

Пройдуть роки, я повернусь,
Світанки буду зустрічати,
Своїм діточкам посміхнусь
У рідній українській хаті.

Моя земля! Мій рідний край!
Струмок з прозорою водою!
Я повернусь. Ти лиш чекай!
Знай, Україно, я з тобою!


написан 15/16 января 2010