Вигин твоєї спини
Ідеальний, якщо підходити ззаду.
І кожен
Міліметр
Довжини твоїх пальців
Зміряний Богом спеціально для мене,
І твоїх химер
Військові паради
Переходять так легко
В вечірні танці –
Тому я і думаю,
Що Бог – це жінка.
Досконало-зважені
Подихи-
Поцілунки-
Доріжки від язика-
Розгони-
Зупинки-
Шкіра на шовку-
Лезо на шиї-
Я обожнюю вигин твоєї спини
І кричу, щоб ти
Про це
Знала.
І навіть глибина твоя
Глибока рівно настільки,
Щоби я
Могла бути в тобі
Як удома.
Моя синьосніжна ранкова печаль,
Я ковтаю із кров’ю
Рентгенівські промені
Твоєї далекої зірки.