БЛIЦ

            
Чи може який-небудь вірш
  Бути за сніг біліший,
    А злато – цінніше за гріш,
      І швидшим за кінного піший?

        Розгадка приходить сама
          Гірким відчуттям втрат.
            Від стогону рветься струна,
              Злітає голуб до грат.

Чи можуть зігріти слова
  Сильніше за серця щирість?
    Що пагубніш: з пліч голова,
      Чи з рук закривавлених милість?

        Від чорних думок – печаль,
          Від білого птаха – тінь,
            В любові густа вуаль,
              В ненависті – прах і цвіль.

Хтось любить сонячний день,
  Когось надихають грози.
    Хтось виміняв радість пісень
      На успіх фальшивої прози.

        Для когось у слові “прощай!”
          Початок, для когось кінець.
            Хтось покидає рай
              І зводить життя нанівець.


                Перевод ЛУЧИ НАДЕЖДЫ

                БЛИЦ

А  может ли стих быть хорош,
И снега казаться белее,
А злато – ценнее, чем грош,
И пеший, чем всадник, быстрее?
 
Разгадка приходит сама
Как горькое чувство потери.
И рвётся от стона струна,
И голубь в неволю не верит.

А могут согреть ли слова
Сильней, чем любить доводилось?
Что пагубней: с плеч голова,
Иль рук окровавленных милость?

И чёрная дума – печаль
Падёт белой птицы вдруг тенью. 
Любовь – то густая вуаль,
А ненависть – прах безвременья.

Любим кем-то солнечный день,
Кому-то желаннее грозы.
А кто-то рифмованный плен
Сменил на фальшивую прозу.

Кому-то и слово «прощай!» -
Начало, конец – для кого-то.
Вот кто-то бросает свой рай,
И с жизнью, увы, сводит счеты.