***

Евгений Паниотов
Що я відчуваю – я не знаю,
То порожнечу, то твою любов,
Коли тебе я більше не чекаю,
Коли дзвоню до тебе знов і знов.
А завтра буде нове місто,
Нове життя, твоя нова любов,
Я подарую тобі свіже листя,
А ти мене чекати будеш знов.
Не хочу щоб зі мною ти страждала,
Щоб підбирала привід слову “ні”,
Щоб ти щось добре у мені шукала,
А я не знав, що скажеш ти мені...

... І не відходь, мовчи, заплющі очі,
Не говори, що щось зробив не так,
Не воруши страждання серед ночі,
А обійми тихенько ... і поплач...