накопичені спогади, меланін та консервація.
ще трошки - і рейс з літа в осінь.
білети красноград-дніпро, книжки і презентації.
так швидко. мені б ще твої тепло та очі.
в обід ще наче літо. сонце щиплить зір.
всі 30 градусів по цельсію.
вночі лиш вісім.
здається, осінню усе не має мір,
густіше кисень
і палкіший стукіт рельсів.
і ми у теплому пальто
мандруєм закутками п'ятничного міста.
навколо п'яні та опале листя
диктують моду. тому ми ніхто.
ми десь відсотків десять з цілих сто.
ми десь відсотків десять чистих.
мені здається часом, що осінь теж хворіє
в своїй душі любов'ю та алкоголізмом.
вона слабка. вона ж ніяк не вміє
боротися з депресієнесучим організмом.
тому замoвимо 3 кави з молоком,
ще печива-зірок і в телефоні джаз.
хай осені поліпшає. хай сніжний ком
розтане у її душі.
і в кожному із нас.