Прослизнула повз тебе
Маленька краплинка дощу
Із очей моїх.
Ти й не помітив,
Що хтось може
Так твої очі любити
І бути вдячною за кожен дотик,
За кожен погляд,
Кожне слово...
Проте між нами так порожньо.
Отже, залишається просто
Слідкувати за світом,
В якому більше
Ніколи не буде нас,
Але обов'язково буде щось нове.
Те, заради чого варто жити!
серпень-вересень, 2011