Де вогні червоні й сині
Мерехтять в спіралі днів,
І руйнує наші тіні
Вихор свіжих відчуттів,
Погляд мій злови і втримай
Без докорів і образ,
Рух душі палкий не стримуй,
Душі наші бо – алмаз!..
Подих вітру я почую,
І скажу про це тобі,
На картині, що малюю,
Місця не знайду журбі!
Гріх не зайде у відвертість –
У мовчанні часом гріх!
Не ховай думок непевність
У букет сумних утіх!
Хай же мрії наші нині
Збудуться в спіралі днів,
Бо стирає чорні тіні
Білий ангел почуттів!..