Я розпущу волосся –
Його ти пестить любиш,
Як золоте колосся,
І чаші перс пригубиш.
Губами залоскочу
І задихнусь на грудях –
До себе пригортати
Так міцно – міцно любиш.
В очах моїх зелених
Загубишся, як в літі.
У довгих твоїх віях
Блукатиму, як в житі.
Ти доженеш – накриєш,
А я тікать не буду...
І понесуть нас крила
Обох до Сонця, любий...
Люблю розплющить очі
І глянути на тебе:
Чого коханий хоче
І на якім він Небі?
Допевнюся ізнову,
Яка йому я мила...
І засміюся тихо...
Несіть, кохання крила!
06.10.2001