Я зупиняюсь та дивлюсь назад -
Туди, куди вже вороття немає,
А коли все, що там було, згадаю,
На очі навертається сльоза.
І мене ніби дві замість одної -
Водночас і ридаю, і всміхаюсь:
Я плачу, бо туди назад я хочу;
Радію, що туди не повертаюсь.
Я скоро заспокоюсь, та все марно,
Бо все повторюється у житті,
Й водночас буде сонячно і хмарно,
Та тільки інший буде небосхил.