Це стосовно причин - їх давно вже ніхто не питає,
Це застиглих дощів непрокрапана ніжна глазур.
І у місяць хрущів я так звично тебе прогортаю,
Як знайомий альбом незавершених карикатур.
Павутинних стихій я розплутаю вузол квапливо
І собі заберу крихту вічності у пірамід.
Ця буденність для нас перетвориться завтра на диво,
Післязавтра від дива навряд чи залишиться слід.