***

ти вже напевне знаєш про безлімітність наших трамвайних колій
здогадуєшся про вічні чекання вагонів у центрі нічних павутинь
бачив як нижні поверхи затоплює осіння повінь
чув божевільне скиглення паркових відлунь
і закордонні авта літаючи над землею
не дотиркаючись колесами наши доріг
мчатся посеред ночі щоб побачитись саме з нею
і не зповільнюють свого бажання біг
а вітчизняні коробки колесами стукотять
перераховуючи бруківку на вулицях свого міста
старі дерев*яні будівлі заходом сонця горять
а небо безкрає темніє всі більш, але чисте
і ти знаходиш в собі партійну суть
і віддаєш життя в руки брацтва
вони для тебе кайдани в ночі кують
щоб тебе взяти в полон свого рабства
ти ж бо їм віриш, вони будували світ
ти ж бо надію плекаєш, що все стане краще
це божевільної думки твоєї плід
бо жити у цій країні все важче