Как человек оценит труд трудящегося людей, так ему и воздастся. Это касается и труда знахарей и целителей. Бытует мнение, что библейские пророки не требовали денег за свои услуги и не занимались мистицизмом в отличие от нынешних целителей и пророков. Странно, почему люди считают, что библейские пророки пророчили без мистицизма, ведь пророчество это и есть мистика. Многие люди считают, что целитель и знахарь должен вести аскетичный образ отшельника, посвящая каждую минуту Господу, отринув максимум плотских утешений, а так же сомневаются в том, что стоит ли вообще лечить людей от энергетических и плотских болезней и пророчить. Считают многие люди, что те знахари и пророки, которые лечат и пророчат должны работать бесплатно или за подаяния. Отрицая, что выпрашивать ведуну угол для ночлега и кусок хлеба и миску похлебки, не имея права чести честно заработать на свое жилье, пищу и одежду это подло и называется бомжеванием. Люди привыкли, что есть козлы грехам их отпущения и питают себя надеждой и далее пользоваться их трудом на «халяву» имея от помощи выгоду.
Многие писания, каноны и привычки придуманы теми людьми, кто не хотел уважать других людей, так же как его уважают, и благодарить за их труд по принципу: воспользовался услугой, отблагодари. Не стоит считать, что ведуны обязаны обслуживать людей, обращающихся за помощью и советом лишь ради какой - то непонятной обязанности перед желающими воспользоваться их услугами.
Ведун не Божество, он дитя мира сего, он материален, а не от мира Богов, и представьте себе у них иная задача и предначертание в бытие. А вот тем, кто хочет, чтобы на них работали бесплатно стоит попробовать самим поработать бесплатно, чтобы понять, что такое рабство не перед Богом, а перед людьми. Надеюсь, они не побрезгуют быть рабом божьим и не погнушаются быть рабом людей загаженных грехами и болезнями и "попашут задарма" порою на грубоватых миллионеров, раскрепощённых проституток и мужиков - "жеребцов" надменных, незнающих стыда и совести, угробивших при этом свое здоровье.
Мир гораздо сложнее чем кажется на первый взгляд, если Господу угодно, чтобы ведун был проводником Его в мире этом, значит, он направит ведуна - целителя, пророка на оплачиваемый труд или на аскетизм по своему усмотрению. Все дела находятся на ведении Господнем, даже те, которые ведут чернокнижники, шаманы и вудисты, как бы при этом они не звучали все дела Божьи дела, даже если колдун черпает помощь у Дьявола, он все равно дитя Космоса, Вселенной, Вселенского Разума, а значит дитя Природы, раб Господний, Божье творение. И, наверняка не стоит считать деньги целителя, прижимая свою банковскую карточку к груди, напичканную валютой. Грош ведуна, это его честно заработанный грош и ненужно так яростно завидовать его копейке. Завистник и клеветник, кушай сам свой кусок хлеба и поменьше чужие байки слушай, живи свои умом, и тебе не придется никому платить за подсказки и лечение. Пользуясь услугами служителя храма не забывай положить грош в казну храма или лично работнику храма, помни им тоже нужны деньги на пропитание и другие нужды, они на службе, они на работе и их грош заработан честно.
Не ищи бревно в оке не своем, споткнешься от свой собственный носовик, когда бежать надумаешь, коли угодно Богу будет, к таким людям как ведун. Как знать, не плюй в колодец, а вдруг попить еще захочешь! Помни, мир полон абсурдов и то что кажется не вероятным может реальностью оказаться, не суди судим не будешь. Возможно, не стоит прикрываться понятиями выгодными не Богу, а своей личной неблагодарной утробе.
На такой совет люди сразу же говорят, священники работают бесплатно и они полны святости, ради веры они отреклись от всего мирского, а ведуны, то есть прозорливые, экстрасенсы, маги, знахари, пророки, это аферисты, которые не имеют права обладать даром божьим на целительство и пророчества. Ну, что же, однако, священники получают зарплату и их труд оплачивается дополнительно индивидуально от проведенных платных услуг, например крещение, венчание, отпевание, освящение жилья, транспорта, торговых и точек, аптек и пищевых блоков, а также от реализации свечей и других церковных утварей, от частных пожертвований. Работников храмов никто не обязывает работать лишь ради возможности веровать в Бога, не обязывают просить милостыню и аскетничать. В храмах и монастырях ведунов называют прозорливыми, и они имеют жилье и пищу и благодаря своему труду привносят взносы в общую казну. У священников и Пап Римских есть желудок, это они только делают вид, что отреклись от мирского бытия, а на самом деле они питаются пищей мирской, и в туалет ходят как все люди, и до отречения и после мира грешного. Потому что употребляют пищу земную, а вот блаженствуют они от того, в основном, что получили благодать, удовлетворение своему эго. Если человеку показалось, что он божественно чист, это не значит, что он непорочен и божественно чист, ведь все еще пребывает в теле бренном и чаша его не чаша Богов! А дар Божий, Божья милость на Божью благодать, то есть на дар пророческого видения и силу исцелять может даровать только обладателей этого дара, то есть сам Господь напрямую и через своих помощников. Целитель, колдун, пророк...- это посредник между духовным и физическим Мирами, он избран невидимыми Мирами на работу. Сам по себе человек просто человек, а с даром мистика становится мистичной личностью, но при этом он может быть не всегда высоко духовно развитой личностью и даже не всегда здоровым духовно, физически или психически. Миров, населяющих Космос, в том числе и Землю много, и видения, порою очень разные. Человек представляет в своей работе то или иное видение какого либо сообщества в отдельности и общекосмического в частности. От того к какому сообществу он принадлежит и насколько он крепок в восприятии, посредничеству и отдаче на столько он и имеет различные силы мистика и ответственность перед собой, социумом и миром невидимым.
Никто и никогда не обязывал ведунов разных направлений покидать мирян или отшельничать, живя по дальше от мирян, это личное дело каждого веда на социальное право. Многим ведунам нечего стыдится, они честно отрабатываю свой грош перед людьми и отдают свой долг, как врачеватели и пророки пред Богом, у всех у них своя миссия, Господь дал видение прозорливой, и приставил служить людям, чтобы очистится пред Богом. Наверняка ведун не только тот, кто аскетничает или не мирянин, а и те кто ведает свое ведическое дело в массе мирян, не ограждая себя от нужд мирских, ибо Божья искра в каждом из Господних творений, и расширенное сознание происходит не по воле священника, а по воле Господа Всевышнего и далеко не каждый аскет, не мирянин или священник имеют дар Невидимых Миров ведать тайны сокровенные и те лишь могут опираться о знания, которые заложены в святые писания бывшими пророками, ведунами, то есть наместниками Господа на Земле. В любом случае, это личное дело ведуна как распоряжаться своим временем, своими возможностями, своими талантами, естественно если на то есть воля Невидимых Миров. Ну, а встретите ли вы наделенного даром ведать ведуна или повстречаете афериста, дело бытейское, в любом деле есть таланты, а есть желающие ими быть.
----------
Божа благодать
Як людина оцінить працю трудящого людей, так йому і воздається. Це стосується і праці знахарів і цілителів. Існує думка, що біблійні пророки не вимагали грошей за свої послуги і не займалися містицизмом на відміну від нинішніх цілителів і пророків. Дивно, чому люди вважають, що біблійні пророки пророкували без містицизму, адже пророцтво це і є містика. Багато людей вважають, що цілитель і знахар повинен вести аскетичний спосіб відлюдника, присвячуючи кожну хвилину Господу, відкинувши максимум плотських утіх, а так же сумніваються в тому, що варто взагалі лікувати людей від енергетичних і плотських хвороби і пророкувати. Вважають багато людей, що ті знахарі і пророки, які лікують і пророкують повинні працювати безкоштовно або за подаяння. Заперечуючи, що випрошувати відуни кут для нічлігу і шматок хліба і миску юшки, не маючи права честі чесно заробити на своє житло, їжу та одяг це підло і називається безхатченки. Люди звикли, що є козли гріхів їх відпущення і живлять себе надією і далі користуватися їхньою працею на «халяву» маючи від допомоги вигоду.
Багато писання, канони і звички придумані тими людьми, хто не хотів поважати інших людей, так само як його поважають, і дякувати за їх працю за принципом: скористався послугою, віддяч. Не варто вважати, що відуни зобов'язані обслуговувати людей, що звертаються за допомогою і порадою лише заради якої - то незрозумілою обов'язки перед охочими скористатися їх послугами.
Відун НЕ Божество, він дитя світу цього, він матеріальний, а не від світу Богів, і уявіть собі у них інше завдання і приречення в буття. А ось тим, хто хоче, щоб на них працювали безкоштовно варто спробувати самим попрацювати безкоштовно, щоб зрозуміти, що таке рабство перед Богом, а перед людьми. Сподіваюся, вони не погребують бути рабом божим і не погребує бути рабом людей загиджених гріхами і хворобами і "попашуть задарма" часом на грубуватих мільйонерів, розкутих повій і мужиків - "жеребців" гордовитих, необізнаних сорому і совісті, угробити при цьому своє здоров'я.
Світ набагато складніше ніж здається на перший погляд, якщо Господь захотів, щоб відун був провідником Його в світі цьому, значить, він направить відуни - цілителя, пророка на оплачувану працю або на аскетизм на свій розсуд. Всі справи знаходяться на веденні Господньому, навіть ті, які ведуть чорнокнижники, шамани і вудісти, як би при цьому вони не звучали все діла Божі справи, навіть якщо чаклун черпає допомогу у Диявола, він все одно дитя Космосу, Всесвіту, Вселенського Розуму, а значить дитя Природи, раб Господній, Боже творіння. І, напевно, не варто рахувати гроші цілителя, притискаючи свою банківську картку до грудей, напхану валютою. Гріш відуни, це його чесно зароблений гріш і непотрібно так люто заздрити його копійці. Заздрісник і наклепник, їж сам свій шматок хліба і трохи менше чужі байки слухай, живи свої розумом, і тобі не доведеться нікому платити за підказки і лікування. Користуючись послугами служителя храму не забувай покласти гріш в казну храму або особисто працівнику храму, пам'ятай їм теж потрібні гроші на прожиток і інші потреби, вони на службі, вони на роботі і їх гріш зароблений чесно.
Не шукай колоду в оці НЕ своєму, спіткнешся від свій власний носовичок, коли бігти надумаєш, коли на те воля Божа буде, до таких людей як відун. Хтозна, чи не плюй в колодязь, а раптом попити ще хочеш! Пам'ятай, світ сповнений абсурду і то що видається не можливим може реальністю опинитися, не суди судимий не будеш. Можливо, не варто прикриватися поняттями вигідними не Богу, а своє особисте невдячною утробі.
На таку пораду люди відразу ж говорять, священики працюють безкоштовно і вони сповнені святості, заради віри вони відріклися від усього мирського, а відуни, тобто прозорливі, екстрасенси, маги, знахарі, пророки, це аферисти, які не мають права володіти даром божим на цілительство і пророцтва. Ну, що ж, однак, священики отримують зарплату і їх праця оплачується додатково індивідуально від проведених платних послуг, наприклад хрещення, вінчання, відспівування, освячення житла, транспорту, торгових і точок, аптек і харчових блоків, а також від реалізації свічок і інших церковних начиння, від приватних пожертвувань. Працівників храмів ніхто не зобов'язує працювати лише заради можливості вірити в Бога, не зобов'язують просити милостиню і аскетнічать. У храмах і монастирях відунів називають прозірливими, і вони мають житло і їжу і завдяки своїй праці привносять внески в загальну скарбницю. У священиків і Пап Римських є шлунок, це вони тільки вдають, що відріклися від мирського буття, а насправді вони харчуються їжею мирської, і в туалет ходять як всі люди, і до зречення і після світу грішного. Тому що вживають їжу земну, а ось розкошують вони від того, в основному, що отримали благодать, задоволення своєму его. Якщо людині здалося, що він божественно чистий, це не означає, що він невинний і божественно чистий, адже все ще перебуває в тілі тлінному і чаша його НЕ чаша Богів! А дар Божий, Божа милість на Божу благодать, тобто на дар пророчого бачення і силу зцілювати може дарувати тільки володарів цього дару, тобто сам Господь безпосередньо і через своїх помічників. Цілитель, чаклун, пророк ...- це посередник між духовним і фізичним світами, він обраний невидимими світами на роботу. Сам по собі людина просто людина, а з даром містика стає містичність особистістю, але при цьому він може бути не завжди високо духовно розвиненою особистістю і навіть не завжди здоровим духовно, фізично або психічно. Міров, що населяють Космос, в тому числі і Землю багато, і бачення, часом дуже різні. Людина являє в своїй роботі та чи інша бачення будь-якого співтовариства окремо і загальнокосмічної зокрема. Від того до якого спільноті він належить і наскільки він міцний в сприйнятті, посередництва і віддачі на стільки він і має різні сили містика і відповідальність перед собою, соціумом і світом невидимим.
Ніхто і ніколи не зобов'язував відунів різних напрямків залишати мирян або відлюдники які живуть по далі від мирян, це особиста справа кожного веда на соціальне право. Багатьом ведунам нічого соромиться, вони чесно відпрацьовую свій гріш перед людьми і віддають свій борг, як лікарі і пророки перед Богом, у всіх у них своя місія, Господь дав бачення прозорливо, і приставив служити людям, щоб очиститься перед Богом. Напевно відун не тільки той, хто аскетнічает або НЕ мирянин, а й ті хто відає своє ведичне справа в масі мирян, які не захищаючи себе від потреб мирських, бо Божа іскра в кожному з Господніх творінь, і розширене свідомість відбувається не з волі священика, а по волі Господа Всевишнього і далеко не кожен аскет, що не мирянин або священик мають дар Невидимих Міров відати таємниці потаємні і ті лише можуть спиратися про знання, які закладені в святі писання колишніми пророками, ведунами, тобто намісниками Господа на Землі. У будь-якому випадку, це особиста справа відуни як розпоряджатися своїм часом, своїми можливостями, своїми талантами, природно якщо на те є воля Невидимих Міров. Ну, а зустрінете ви наділеного даром відати ведуна або зустрінете афериста, справа житейське, в будь-якій справі є таланти, а є бажаючі ними бути.