Мені мати каже, що я - людина!
А вітер шепче, що я - птах.
Мені в небо хочеться злітати,
Та матінко не хоче відпускати.
Мені батько каже, що я – господар!
Та волю в серці не спинить!
Чом синку вдома не сидиться?
- Бо воленьку не можу розлюбить!
Мені люди кажуть - оженитись треба,
Та батько й мати вже не ті.
Але жінка буде в душу зазирати,
А там не має іншої мети –
Як крила в небі роздійняти,
Та птахом линути в степи,
Щоб землю зміг я облітати,
Та долі кращої не знайти!
17.08.2002