Навколо нас одна розруха.
Навколо нас пусті поля.
І свище, свище завірюха,
Та стогне матінка-земля.
Пусті хати, розбиті вікна
І в нову еру, босоніж
Летить історія новітня,
В худих руках стиснувши ніж.
Навколо нас розмиті очі,
Самотні мрії і серця…
А щось безлике душу точить
Холодним дотиком мерця.
Немає нації, немає!
І українство лиш слова!
Живем бездомні в ріднім краї,
По крихті совість продава...
Продали ліс, поля і гори,
В довісок душі задарма.
Схиливши голови говорим:
Раз раб, то й шия для ярма!
І в незалежності - залежні!
І в самобутності - пусті!
І між собою зводим межі,
Щоб вік дожити в самоті...
Щоб не задумавшись померти,
А там чи в пекло, а чи в рай...
Коли вся нація мов жертва
То ти пісень їй не співай!