Париж

Виктор Варибок
ти пам"ятаєш
як смак бажання
занурив нас у щось
подвійне

навколо зупинялись
перехожі
питали чи все у нас
горазд

чи дійсно ми летіти
зможемо
не схибимо
на зльоті

я бачив
Ейфелеву
вежу
занурену
у хмари

як з неї
злетіла пташка
Пікасо
кружляла
над Парижем
наче попіл

виходило
що нам кортіло
бути
ще дві
доби  удвох
серед зачиненого
міста

де фарби
висихали на полотнах
а пензлі  малювали небо
насичене
буденним кольором
панельної любові

конс"єржка
забула вписати
наші
призвища
і довго не давала
нам ключи

лякала нас
поганськими
місцями
де відбуваються
страхіття

лише
через години дві
ми були в змозі
увійти в дешевий
номер хмурого
готелю

і  відіспатись
після падіння
з неба

то був не сон

за стіною
працював дриль

за вікном били
крилами голуби

і гукали крилатих людей
далекі дзвони

28.09.2011р.