Даремно спод1валась..

Любовь Иванова 2
Даремно сподівалась, що ти мій..
Не мій.. Не мій! Звучить, як вирок долі
Вже не реальність - тінь рожевих мрій
й бажань шматочки, від зневіри кволі..

Я марно сподівалась.. Все дарма..
Дарма.. Дарма! Змиряюсь у покорі..
Лишень гірчить в душі самообман..
Все розчинилось у життєвім морі.

Я марно сподіваюсь? Знов і знов,
не відпускає  втомлена надія..
Тускніють барви, а моя  любов
яскравим світлом досі пломеніє..