Знову припади злості,
Наче наклеп від млості.
Заїбало наче навмисно.
Нерви на нитку як намисто.
Останній терпець
Вже підірвався!
Але це не кінець,
Я не награвся!
Відірви мені душу,
Я даю пораду.
Ненавидіти мушу,
Мушу, мушу, мушу…
Все чомусь я повинен,
Хоч нікому не винен,
Ні краплі життя,
Я не навмисно!
Я подумати хочу,
Та тебе я замочу,
Ні краплі не лишу…
Я не навмисно!
Я якось мислю не так,
Для тебе може й мудак,
Та я мудрець,
Я бо-о-ог!
Це кажу зовсім не я,
Це каже сутність моя,
Це каже рваний терпець.
Я кло-о-он!
Сховайте світло від мене,
Бо я вб’ю його. Ледве
Відчуваю те, що відчуваєш ти.
Я може й зараз програю,
Ліки з крові я маю,
Та бачать їх лише ми!
Я НЕ НАВМИСНО!!!