перевод стихотворения А. Вертинского "Убившей любовь"
Яке менi дiло, що ти ще iснуєш на свiтi,
Про щось мрiєш, страждаєш, брешеш i граєш?
Яке менi дiло, що ти засихаєш в розквiти,
Що ти забуваєш про свiтло, нещастя чекаєш?
Яке менi дiло, що всi твої цi п`янi ночi
Не можуть надiєю холодну душу зiгрiти,
Що ти вже зникаєш, що рот твiй втомлено-порочний,
Що ангели грiшнi на небо не смеють злетiти?..
Хто винен у тому, що грають поганi актори,
I навiть iлюзiї щастя нiхто не дає,
Що неживе тiло твоє терзають, як пси, сутенери,
I серденько стає як лiд вiд всього, що є?
Ти-це зла принцеса, яка вбила добру чарівницю:
Горять твої очi, а шкiра втомилась до кровi.
Ти бродиш по лiсу, кудись постукати не смiючи,
Сховатися вiд цiєй, тобою вбитої, любовi...
Яке менi дiло, що ти заблукала в дорозi,
Вiд минулого щастя ти втратила наши ключi?..
Вбиту любов не пробачать i люди, i боги.
Амiнь. Зникай. Вмирай. Загинь і мовчи.