асиметричні прокльони у спину чи може живіт,
неважливо куди, аби поатомно розщепило.
ці тобою згвалтовані діви насправді лишень граніт,
тож тобі насправді не так вже й поталанило.
моя пресвятая діво, зжалься й налий мені чаю,
бо краще вже ти, ніж ця бруднорука симптомна осінь.
тобі, моя діво, на страту приреченій, я прощаю
надто рано змарнілу і бляклу ману в моєму волоссі.
той співучий з натуги прорватись із тебе біль
пропорційний до отерпу ніжним моїм цілункам,
твоє тіло, всевишня - солодка цвіль,
а дари - грабунки.