У вечірньому храмі
Тихо молиться осінь
За всі наші невдачі,
За всі наші бажання.
І запалює зорі,
Як свічки в оксамиті
Темно-синього неба.
У вечірньому храмі
Тихо молимось разом,
Щоб зустрітися знову,
Не розстатись навіки.
Твої очі – як зорі,
Я дивлюсь в них, милуюсь,
Тихо дякую Богу ...
Жовтень 1996