Твій екіпаж, де все минає.
Летить каміння з-під коліс.
Йдучи, упряжений, по краю,
Твій кінь не дивиться униз.
І хлище дощ, і не минає,
Змиває бруд із білих спиць.
І хтось вже звик, і все прощає,
Бо знає правду до зіниць.
Життя іде, і все минає.
Міняють стомлених коней.
Хто босий слід позад лишає,
Іде завжди поміж людей.