По вулицях блукав циган з ведмедем.
Аж, звідкись не візьми, Рябко до них біжить,
І рветься в бій, і гавкотить, і скавучить.
Йому Сірко на відстані гука:
- Чи ти, бува, не з’їхав з глузду, брате?
З ведмедем битись – це не вдарить гопака.
Він лапою змахне – і нікому брехати!
- По-перше цей ведмідь на ланцюгу,-
Йому у відповідь Рябко гукає,-
Тому ж, хто настрахати ворогів бажає,
Не випадає вже боятись самому!