Час

Андреана
Час...немов пісок крізь пальці...
Стирає грані та малює сніг...
ми всі - дурнуваті скитальці...
у пошуках за роком рік...

стривай, не йди, ще є про що сказати,
про безліч надпростих речей,
про те, як важко ранком просинатись
і як бракує в снах твоїх очей,

як пам'ять-зрадниця не в змозі
надати мені спогадів нових,
про те, які солоні сльози
і як ще в грудях біль палкий не стих

та як ще попри все я вірю
у тисячі простих речей
з таких, що надають по трохи сили
та повертають світло до очей

Час...немов пісок крізь пальці...
повільні ліки для зневірених сердець...
Ми всі...дурнуваті скитальці...
Та кожен із нас ще борець...