Лiлея чарiвна

               
               
Не все зробив я у життi,


Долаючи у маяттi,

Мудростi дорогу,


Але кожноi митi,

Я бачу очi блакитнi,


Вони згортають тривогу.




Осiнь в саду догорає

Серед позолоти,


Вранцi лiд замерзає,

У ставку навпроти.




Листя тихо опадає,


Мiсяць в небi догорає,

I лише твої долонi


Серце зiгрiває.




Мрiя про тебе єдина,

Ти лiлея чарiвна,


Мила моя та кохана,

Душi моїй панна