(присвячується померлій матері мого товариша... Вірші ним же покладені на музику)
Наснилось дитинство моє колискове
І диво-калина край хати в тіні.
Наснилось мені тепле сонце ранкове
І мама рідненька, наснилась мені.
Я в сні полетів, я поринув додому,
До неньки, крізь бурі страшних хуртовин.
У рідне село, не сказавши нікому,
Я в сні полетів, зупинив часу плин.
Мамо моя, де ти тепер,
Ти повернися до мене в життя.
Мамо моя, зоре ясна,
В хаосі літ я один, сирота.
Мамо моя, де ти тепер,
Бачу тебе я у сні, лиш здаля.
Мамо моя, зоре ясна,
Ти повернися до мене в життя…
І мама тоді говорила зі мною…
Про те, що не може без мене сама.
Про те, що сумує на небі з грозою,
Про те, що навіки самотня вона…
Прокинувся я, а матусі немає…
Лиш серце застигло у грудях моїх.
Нехай тебе бог в небесах зберігає,
Нехай береже, бо я сам не зберіг…
Мамо моя, де ти тепер,
Ти повернися до мене в життя.
Мамо моя, зоре ясна,
В хаосі літ я один, сирота.
Мамо моя, де ти тепер,
Бачу тебе я у сні, лиш здаля.
Мамо моя, зоре ясна,
Ти повернися до мене в життя…
Наснилось дитинство моє колискове
І диво-калина край хати в тіні.
Наснилось мені тепле сонце ранкове
І мама рідненька, наснилась мені…
Мамо моя, де ти тепер,
Ти повернися до мене в життя.
Мамо моя, зоре ясна,
В хаосі літ я один, сирота.
Мамо моя, де ти тепер,
Бачу тебе я у сні, лиш здаля.
Мамо моя, зоре ясна,
Ти повернися до мене в життя…
15.09.2000 рік.