http://stihi.ru/2011/10/29/9983
Кохання щире, що дарує божий день,
Неначе світло весняного рівнодення,
Воно вкарбоване у ритміку пісень,
Щоб білокрилим піднестись до одкровення.
Його духовну глибину пізнав вінець,
Сердечні ритми поєднавши у жадання,
А білі крила двох палких сердець,
З’єднав навік, закресливши страждання.
Летить кохання, наче білий птах,
На чисті роси, щоб води напитись,
І відкривається той кришталевий шлях,
Де двом судилося божественно зустрітись.